Ще один номінант на "Оскар"?

В минулі вихідні подивилися два цікавих фільма. Перший - теж номінант на "Оскар".
Цікаво, хоч один з тих, що ми бачили, щось отримає? Сьогодні вночі вирішится.
Ця стрічка в нашому прокати іде як "Секретне досьє", в оригіналі - "The Post". Так-так, ви не помиляєтесь, це про газету "Вашингтон Пост". Сюжет - не  " зі стелі", навпаки, це - правдива історія. 
Грають мої улюблені Том Хенкс та Мєріл Стріп. 
Стріп, якщо відверто, мало розмовляє, все більш демонструє вишукані шовкові наряди та красиво, жіночно керує величезним газетним бізнесом. Керування виглядає якимось сексістським, бо режисер хоч і Стівен Спілберг, але - чоловік.Тому вона загадково посміхається та веде світський спосіб життя. Але коли треба, приймає рішення. 
Яка ж головна ідея? В демократичному суспільстві є можливість змінити владу, коли вона жахлива та брехлива абсолютно правовим способом. Без крові та загибелі людей.  

Другий фільм - Вуді Аллена   "Колесо чудес". 
Грають теж дуже непогані актори, наприклад Кейт Винслет,  Джеймс Белуши, Джастин Тимберлейк.
Але це щось таке нервове, на межі зриву, та ще й мафіозі італійського походження весь час вештаються поблизу. І все це життя проходить на березі океану, у мальовничому Коні Айленді, під звуки музики на каруселі, постріли у тірі, сміх та веселощі дітей.
Хоч один висновок можна зробити: автор з іронію ставиться до роботи дитячих психологів.

Трагедійна комедія "Смерть Сталіна"

Вчора ми таки подивилися "Смерть Сталіна".
Мабуть в нас теж трохи обережно підійшли до показу фільма, бо жодного постеру в кінотеатрі, щоб сфотографуватися на його фоні, я не знайшла. Чому б це? Та й сеансів було всього 2, тому людей у залі - достатньо багато.
Як пишуть, натуру знімали у нас, тому пейзаж, будинки - все дуже схоже на дійсність.
Було очікування, що це буде на кшталт "Гітлер капут", але ні, ця картина набагато глибше та серйозніше. І знаєте чому? Автори британці та французи, тому вдалі жарти - типово англійські, їх би прослухати повільніше, у запису, бо не встигали відреагувати.
Були й такі жарти, що називаються "нижче поясу", але вважається, на жаль, що сучасним комедіям без цього аж ніяк.
Більш за всіх мені сподобався Жуков, хоча у житті я до нього ставлюся дуже погано. У фільмі - це просто супер-герой з кримінальних бойовиків.
Ефектно скидає шинель, увесь обвішаний орденами та медалями, хоч їх менш, ніж на офіційних світлинах. Дуже героїчно виглядає, бо має шрам на обличчі, та ще й красунчик, типовий герой, схожий на поручика Ржевського з "Гусарської балади".
Хоча, мабуть, цей вояк ще так вигідно відрізняється від інших головних героїв, бо вони щось зовсім підстаркуваті, не так, як це було в дійсності.
Взагалі-то деякі події, які показують у картині, настільки, на мій хлопський розум, близькі до реальності, що важко сприймати, як комедію. Мабуть там, за кордоном, не дуже вірять в таку кількість знищених за Сталіна життів.
У сценарії, як завжди, помітили історичні накладки,  неточності, суміщення деяких  епізодів.
Але насправді, гадаю, майже все так і було.

Рекомендую: романтично-кримінальне кіно!

Хто бажає зануритися у хвилі романтики? Як казала моя давня подружка: "Фільм хороший, вони одружилися!"


Дізнавшись, що ще маємо можливість приєднатися до "вічного", подивилися фільм "Форма води".
Чому така назва? Не зовсім зрозуміло, хіба що один з головних героїв живе у воді, та й сам є її варіантом, Іхтіандром тобто. Не такий красивий, як у славнозвісному  радянському фільмі "Человек - амфибия", навіть з першого погляду доволі моторошний. Але з часом всі ми звикаємо до не дуже приємних облич.
Чому вічне? Бо стрічка номінована на "Оскар", та й отримала "Золотого лева" на Венеційському кінофестивалі, як найкращий фільм. Може  і далі отримає кілька нагород, тому що американці люблять мюзикли: за 2016 рік "Ла-ла Ленд" одержав перемогу аж у шести номінаціях. Але навряд в «Академії кінематографічних мистецтв і наук» сидять суцільні поціновувачі дуже приємної (так так, її багато у фільмі, я кайфувала, бо дуже люблю) музики 50-60-х років. Там є і танці, і степ, і  Еліза, головна героіня танцює у своїх мріях з Іхтіандром на сцені. Цікаво, що в нього чомусь нема ласт, а повинні бути, бо так зручніше переміщуватися у воді. Проте в нього дуже цікаві жаб'ячі очі та довгі страшні кігті на верхніх кінцівках.
По суті фільм - це приємна музична казка для дорослих, але молодих душею. Навіть французькою тут співають, як мовою кохання.
Cюжет доволі інтригуючий, навіть стрімкий. Є тут і ті, хто співчуває головним героям, і поганці, і великі поганці в обличчі радянських шпигунів  (пардон, розвідників), прізвище головного чомусь Михалков. Американські військові теж  мерзотники, аж двоє, мабуть тому, що режисер-сценарист мексиканець.
Трохи про головну героїню. Еліза німа сирота, виросла в притулку, знайшли її на березі річки немовлям, з довгими тонкими шрамами на шиї з обох сторін. Навряд чи тоді добре оглянули лікарі, але вони вирішали, що її німота від пошкоджених голосових зв'язок. І що ви думаєте? Ці шрами виявилися зародками зябер. Нібито вона - з родичів Іхтіандра, тому може жити разом з ним у воді.
Після жахливої стрілянини та переслідувань виявилось, що ця водяна істота насправді щось дуже близьке якщо не до Господа, то до чарівника точно. Він і сам невмирущий, та й може творити дива з близькими йому людьми.
Такий приємний хепі-енд! Що дуже добре для наших нелегких часів.

про фільм The Death of Stalin

Коли запоребриком ще була якась движуха вперед, навіть МихАлков тицяв, пардон, обличчям тов. Ст. у торт в своїй другій серії "Утомлённые солнцем - 2" (2010 р.). Звісно, це тільки уві сні.

Ешь, дорогой товарищ Сталин торт, ешь и закусывай еще торта надо, пожалуйста. Вот она любовь народа и ненависть одновременно.






А у Хазанова в фільмі "Маленький гигант большого секса" (1992 рік)  зовсім якісь фантасмагоричні дії.
Мабуть дійсно, фільм прибрали тому, що він дає надію, бо іншого способу позбавити ЙОГО влади не видно...


Скромна чарівність #НАТО

З дитинства з  абревіатурою НАТО асоціюється війна, насильство, смерть. Страшні чужі камуфльовані дядьки, яки хочуть загарбати твій дім, твою землю, зруйнувати життя твоє та твоєї родини. Це були характерні риси "холодної війни". Зараз про таке просто соромно навіть думати, бо перетворюєшся на якогось мешканця як мінімум КНДР, як максимум, нашого північно-східного сусіда-ворога. 
Хоча кілька років тому вони були набагато ближчий до НАТО ніж ми, бо  співпраця з альянсом була доволі тісна.
Навіть Олександр Невзоров у своїх "Невзоровських середах" нещодавно розповідав, що в нього був військовий "Хаммер" фронтового вигляду. Коли він заїжджав до невеликих рф-ських (пишу так не тому, що неписьменна) містечок, люди виходили з хлібом - сіллю. Вони вважали, що вже НАТО до них прийшло! Треба, звісно, мати на увазі єпатажність автора, але ця картина вражає. 
Після початку війни, ця тема стала болючою не тільки для нас, хоч полюси змінилися.
Зараз ми практично впевнені, що якби Україна ще, наприклад, у 2002 році (коли була ініційована обструкція нашої  держави з приводу продажі "Кольчуг") приєдналась до цього союзу, ситуація в нас була б зовсім інша. 

На жаль, у нас була можливість стати членом альянсу, Якби вирішували генерали, Україна вже завтра була б в НАТО.

З "чорного гумору":  які потрібні умови, щоб опинитися під захистом НАТО? Щоб у державі було 2 американських війсковослужбовця, та один з них- вже неживий...

 В мене є, чи була(?) колишня коліжанка, яка більшу частину свого життя провела у Африці, бо чоловік її тамтешній. Тобто африканець. А дві їхні доньки позакінчували свої університети знаєте де? У Канаді! Коліжанка моя колись давно народилась десь на Уралі, але разом з батьками переїхала до України.  Наша останнє спілкування було про НАТО. Вона написала, що не хоче, сидячі в Африці, щоб "НАТО-вський чобіт топтав нашу землю!" На що я в неї спитала, чи знає вона, що Канада, де живуть її доньки, входить до НАТО. До цих пір чекаю відповіді. Чоботи вже давно в армії ніхто не носить, але цей радянський штамп міцно засів у голови багатьох колишных мешканців СРСР, або тих, хто ментально все ще живе там, у минулому.
Пару діб тому в ФБ з'явились її світлини з онукою, вдягнені вони були в одежу для Канади, але не для екватору. Так вони й живуть у своєму рЮсському ментальному світі. Під прикриттям НАТО.

Успешная девушка-массажист

Успешная девушка-массажист – это реально?
Почти 20 лет назад мы в составе трёх семей собрались переехать в Аргентину. Тёплая красивая страна, весёлые люди, о жизни которых знали, в основном, по "мыльным операм"- наша затея сейчас видится абсолютно нереальной, практически сумасшедшей. Но - нет, одна из близких родственниц с завидным успехом осваивала жизненные просторы Южной Америки.
Эта молодая женщина уехала вдвоём с маленьким больным сыном, не имея за плечами практически никакого образования, кроме курсов по массажу. И она довольно быстро обросла клиентурой, составила счастье аргентинцу, выучила язык. Сын в новом климате забыл о своих хворях, нашёл друзей, легко освоился в школе.
В конце концов, мы тоже переехали, не тем уже составом, да и не так далеко – в Днепр. Среди нас - землячки, которые сделали своей профессией помощь людям в буквальном смысле своими руками.
Одна из них - Галина Баева, достигшая больших успехов в совершенно новой профессии, на новом месте, в новой жизни. Мы побеседовали с ней, мастером, работающей в Днепре в помещении Каритаса.

Галина, вы - новый житель Днепра. Расскажите, пожалуйста, немного о себе.

Мне 33 года.
Когда произносишь эту цифру, возникает ассоциация: "возраст Христа", нужно подвести итоги проделанного. Жила на Петровке, окраине Донецка, далее уже Марьинка... После прошедших нескольких лет войны, наверное, не только местные узнали о существовании этих мест.
У меня была мирная, красивая специальность: цветовод-декоратор. Дончане знают, как удачно  можно украсить местность, владея этим искусством. В нашем городе остались удивительные парки, скверы, да просто места для медитации по разнообразным "японским", тибетским методикам, предполагающим, к примеру, длительное созерцание камней, отключение от своих проблем.
Но - "ветер вносит коррективы".
К сожалению это - ветер войны.

Галина, расскажите, как давно вы практикуете массаж?

У меня три года практики, овладела многими видами этого мастерства.
Иногда подшучиваю над собой, мол, приходится сочетать в себе искусство кротких тайцев и славянских женщин, которые остановят на скаку пресловутого коня, или в горящую избу войдут, или удержат за ноги в течение получаса пролетающего мимо соседа.
Думаю, многим, кто впервые подумывает о предстоящей процедуре, грезится экзотический курорт, восточные красавицы, колдующие над телом, подключая к лечебной системе, подобной Древу Душ из фильма "Аватар". 

В действительности всё прозаичнее: современное оборудование, проблемы пациента, расписанный и согласованный план работы. 




Как вы работаете и с детьми? Какими методами?
Буквально несколько дней назад в помещении и при содействии Карітас Донецьк у м. Дніпро проводила мастер-класс «Развиваем моторику рук» для родителей с детьми от четырёх до семи лет Рассказывала и показывала на примерах, как научить малышей правильно сидеть за столом,  самостоятельно и сосредоточенно выполнять движения с мелкими предметами. Работать с детьми всегда интересно и весело, настраивает на позитивный лад.
 Как вы оцениваете своё мастерство, планируете повышение квалификации?
Мною уже освоено несколько разных техник, способов, приёмов, люблю использовать масла и  травы.
Вместе со своими пациентами получаю удовольствие от результата работы, когда тело обретает лёгкость, спина распрямляется, голова свободно поворачивается, на лице - радость и удовлетворение.






Мне нравится учиться,
потому  ищу интересное, новаторское, в сентябре занималась  в  группе по обучению «Классическому массажу» .
Такие курсы повышают знания  физиологии,  анатомии человеческого организма, механизм физического воздействия для решения проблем пациента. 

Классический массаж – основа для всех косметических и лечебных техник.
Практикую лимфодренажный, спортивны, антицеллюлитный, медовый, баночный массажи, обёртывания холодные, горячие, альгинатные (водорослевые), массаж лица.

И всё-таки не все хвори возможно вылечить в вашем кабинете?
Несмотря на то, что массаж - одна из самых старинных методик лечения, для науки ещё много неизведанного.
Вот, например, остеохондроз и артроз. Учёные и практики нашего профиля выдвинули теорию, что эти болезни неправильно считать цивилизационными, потому что их находили даже у людей, живших в каменном веке. 
Болезни развиваются постепенно, для суставов негативен как покой, так и чрезмерные нагрузки. Как лечить? Растительная пища, правильно подобранный массаж, лечебная физкультура, положительно влияют на торможение процесса разрушения сустава. 
Японский массаж Юмейхо помогает снять рецидивы остеохондроза. Зачастую достаточно мастеру снять спазм - и пациент, которого приносят на носилках, как в библейской притчи, встаёт и самостоятельно уходит. 
Какие ещё проблемы решает массаж?
Массаж полезен и как способ расслабления, отдыха для всего организма. После трудовой недели, вне зависимости от того, какую работу вы выполнили, физическую или умственную, нужно переключиться, чтобы далее чувствовать себя бодрым и лёгким. Многие любят попариться в бане с «венечным массажем».
Конечно, можно сделать массаж самостоятельно. В интернете много всяких техник самомассажа: для лица и тела, для похудения и от бессонницы, спортивный и гигиенический, китайский и японский. Каждая из этих практик обещает быстрые результаты. Интересно попробовать, верно?
Но не все откровенно говорят, что проработать можно только те части тела, до которых дотянешься. Поэтому давайте запишемся на приём к хорошему массажисту на удобное время, да чтобы в приятной атмосфере, в облаке курящегося фимиама, ой, простите, запаха вами любимого масла или трав.
Массажист-профессионал поможет вам снять телесное и умственное напряжение, отдохнуть так, чтобы тело расслабилось, прошла скованность, появились новые идеи и перспективы. 
Приходите в Каритас Донецка в г Днепр, где вы сможете сделать качественный массаж, понежившись в облаке удивительных масел, пообщаться с единомышленниками! 


Поради для вибору вишиванки

         Три з половиною поради для вибору вишиванки

Колись в Україні дівчина на посаг повинна була вишити кілька сорочок. Перед весіллям сусідки приходили, щоб оцінити чи файно виглядає робота. Ще на початку 60-х років наречені з дружками, вдягнені в традиційній одяг, ходили по селу моєї бабусі на Чернігівщині, запрошували на весілля. 
Але потім прийшов занепад, дівчат у вишитих сорочках можна було побачити тільки серед танцюристів, співаків, або в кінострічках. 
Носити гаптовані сорочки
патріотично налаштовані люди почали з помаранчевої революції. Все більше це була молодь, білі сорочки дуже пасували до щоденних джинсів. 
Зараз маршами вишиванок вже нікого не вразити, але вони дозволяють українцям відчути солідарність, єдність.


Нарешті ви прийняли рішення приєднатися до ефектного етно-стилю

Як стати стильною та вишуканою пані, де вибрати національний одяг, яку за кольором, фактурою, ціною, з яким орнаментом, якщо ви в цьому розумієтесь?


Перше, що треба з'ясувати - для чого вам потрібна вишиванка

Куди ви збираєтесь в ній ходити, як довго.
Наприклад, треба придбати український одяг, щоб пройтися на марші разом з коліжанками, а потім - повісити його до шафи, нехай чекає чергового виходу в люди.
Тоді правильніше буде придбати сорочку з плахтою, чи спідницею. Буде зовсім недорого, якщо матерія буде з додачею синтетики. 












Чи ви мрієте носити влітку комфортний льон чи бавовну щоденно? Щоб було сучасно, але з національним шиком? Тоді ліпше за все - це сукня в ультрамодному стилі бохо,

який дозволяє виглядати стильно та цікаво.


















А може ви - наречена?

Тоді у вас - найбільший вибір, бо сорочка і повинна бути білою! А скільки різноманітних фасонів, тканин, вишивок пропонують майстрині! 











Нашим пращурам не вдавалося отримати такій чистий білий колір, як зараз, 
тому для автентичності представлені і кремові, беж, молочні, і всі інші відтінки білого, яких, як виявляється дуже багато.










По-друге. Скільки вам років, на що можна наважитись 
Найдемократичніша - сорочка, яку можна одягнути  зі спідницею або джинсами.
Але вік - це ще не вирок, тому не треба поспішати записувати себе до стареньких. Подивіться, які красиві немолоді вже жінки, коли вбрані у національній одяг. Щоб трохи приховати зайву вагу, наші майстрині розробили вдалі моделі сорочок, які дозволяють поєднати комфорт та красу. Звісно, не треба вдягатися в темне, особливо це стосується хусток. 


По-третє: ціна

В мене є подруга, яка вважає, що найдешевше - це ательє. Приятелька має рацію, бо в її "арсеналі" більше ніж 20 різних суконь та сорочок. Вона носить тільки вишиванки, такі яскраві та різноманітні! Є зовсім простенькі, а є дуже вишукані. Практично всю цю одежу шила у спеціалізованому ательє. Там можна замовити вподобаний колись фасон, прийти зі своєю тканиною чи купити її зі знижкою, яку має ця кравецька майстерня у магазині неподалік. Вишивку теж замовляють практично яку завгодно. 
Насправді, не всі дівчата мають час та терпіння чекати, поки реалізуються мрії. 
Щоб вирішити це питання швидко, зверніться до широко розгалужених інтернет-магазинів, де завжди пропонують різні по ціні варіанти.
Не всі шукачі одягу на це наважуються, тому що люблять міряти, та й досвід каже, що не все так красиво, як зображено на світлині. Тоді дивимося на мапі Google, де саме в вашому місті продають гаптований одяг. На жаль не кожен магазин "підв'язує" себе до цієї пошукової системи. Можливі приємні несподіванки, коли зненацька побачите дуже цікавий  відділ у якомусь великому центрі шопінгу. 

На що ще треба звернути увагу 


Ви ще тут? Тоді рухаємося далі.

Ще кілька характеристик, які треба розглядати, вибираючи гаптовану сорочку

Які якості тканини, колір, візерунок, та прикраси ви придбаєте, щоб зробити свій вибір бездоганним? Українські майстрині дуже вигадливі.
   
Ви не шукаєте дешевого, вам потрібна дуже вишукана сукня, оздоблена багатою вишивкою, з красивої тканини.
Такі теж є, навіть з батисту, бархату та шовку. Звісно, вони вже не будуть виготовлені конвеєрним способом з машинною вишивкою, хоча вона зараз робиться об'ємною та насиченою. Скоріше за все, це буде дизайнерський витвір з культовою ручною роботою. Якщо ви бажаєте традиційній стиль з автентичними візерунками, треба йти на Андріївській Узвіз, або їхати до Західної України. Там ще можна знайти старовинні неперевершені речі.



Колір

Вважається, що колір вишиванки має сенс, практично сакральний:
білий - чистоту, червоний – сонце, вогонь та життєву силу, зелений – рослинність, синій – воду та небо  чорний – зв'язок з рідною землею. Жінки вибирають все ж таки колір, який личить саме їм, та пасує до події. 














Візерунок

Сорочка для панянок повинна бути оздобленою багатою вишивкою на грудях, плечах, зап'ястках та навколо шиї. Орнаменти відрізняються по регіонах, але є спільні риси. Наприклад геометричні фігури - найстаріші, ще зі слов'янської міфології: хрест у колі - символ сонця, квадрат чи ромб, поділений на чотири частини - це символ плодючості землі, хрест - бог вогню.
Рослинні орнаменти зустрічаються найчастіше: калина, дуб, лоза, троянда, лілія, хміль, мак, виноградна лоза.









Прикраси


Моя тітка жила у селі, мала вишиванки, рушники на стінах, вишиті  хрестиком картини, але  на грудях носила те, що називалося намистом. Було воно було більш схоже на дуті скляні ялинкові прикраси-гірлянди. Зараз я розумію, що це було через бідність.
А зараз!
Боже, неможливо зупинитися, коли потрапляєш, наприклад, на регулярні виставки "Світ каменю", або до звичайного торгівельного центру. Тут вже можна придбати справжні коралі.

Ви ще не розгубилися на  різноманітному ринку, бажаєте підкреслити свій вишуканий смак модним та виразним одягом? Тоді оберіть собі вишиту сукню, це стане символом вашої  прихильності і любові до України.  


дневник Пиковая дама

Антон дуже наполегливо мені радить, щоб я писала.                                         Пиковая дама                           ---------...